Дніпропетровський дослідник довів, що легендарний Камелот розташовувався саме в гирлі Самари(територія Старого Ігреня), а король Артур був нашим земляком і мав гото-слов'янські корені

У пошуках Камелоту
У 2-4 столітті н. ери на півдні України проживали готи. До 4 століття вони володіли практично всіма територіями східної Росії, України та Білорусі, а в 410 році - завоювали Рим і заснували державу на території сучасних Італії, Іспанії та Франції. Готи справили великий вплив не європейську культуру, подарували їй і чисельні легенди. От і нещодавно оприлюднене дослідження  дніпропетровського краєзнавця, дослідника історії Готського королівства Андрія Карнауха свідчить про те, що історія готів, які мешкали на території нинішнього Дніпропетровська, знайшла яскраве відображення у британо-французькій легенді про короля Артура. Звісно, що ця легенда за 700 років свого формування зазнала багато змін, та за основу британці взяли саме сюжети історії наших земель.

Так, згідно з легендою, місто Камелот повинне було лежати на «караванному шляху по величезній бурній річці, що перетинала всю країну». Одначе, чи була така водна артерія у стародавній Англії? Єдиною подібною річкою в Європі в древні і середні віки був Дніпро! Саме по ньому проходив шлях із варяг у греки, який згадується ще в римських і візантійських літописах до Київської русі.

Але, де ж славне місто Камелот могло розташовуватися?  На  Дніпрі небагато місць, звідки можна контролювати всю країну, - тільки два. Та обидва знаходяться в районі Дніпровських порогів! Перше: на території сучасного Дніпропетровська в місці впадіння Самари в Дніпро,  друге - на острові Хортиця.

Дніпропетровський дослідник схиляється до думки, що швидше за все, готський «Камелот» розташовувався саме на Самарі. Бо місце у гирлі Самари з давніх часів було "ключовим пунктом" в транспортній мережі пра-України і "одним з ключових пунктів Шляху з варяг у греки "!

От і значення слова Camelot – можна  читатися і як «Камелот », і як «Саме-лот ». Останнє перегукується з назвою річки Самара, яке не змінювалося з сарматських часів і тоді в літописах звучало як «Сармата ра »  - тобто річка сарматів. На цих землях з давніх часів існували старовинні поселення, а запорізькі козаки у важливі для країни часи, тут збирали раду на місцевому майдані! Цікаво й, що за згадками тутешніх мешканців, на місці Рибальського кар’єру, на самому вершечку нині знищеної гори, ще після Вітчизняної війни можна було побачити дивний кам’яний майдан. По колу його, мов у Англійському Стоунхеджі, симетрично розташовувалися величезні гранітні брила. В середині їх знаходилася кам’яна площадка, що нагадувала круглий стіл… Чи ж це не стіл Короля Артура?

Ігрень на честь леді Ігрейн?

Та вернемося до доказів. Є кілька гіпотез про гото-слов'янське походження легендарного короля. Відомо, що готська держава досягла найбільшої могутності саме за правління остготського короля Германаріха (350—375) в другій половині IV ст. н. е. Але, до чого тут Артур? Цікаво, що, в легенді про Артура його мати звуть леді Ігрейн. Це ім'я перетинається з назвою околичного житлового масиву Дніпропетровська – Ігрень! За свідченням же історика Йордана мати Германаріха теж звали Екрен  - легко трансформувати в леді Ігрейн, чи у Ігрень!

От і три різноманітних історичних джерела згадують схожі імена чотирьох королів, що правили величними імперіями:

в легенді про Артура значиться королі : Констан, ВортіГерн, Кутер (или Утер), Артур;

В  Велес-Книзі також згадується чотири королі : КоноРих, ОлдоРих, ГотоРих, ЭрманРих;

От і готска історія говорить про: Книву, Хильдериха, Гебериха та Германариха.

Та збігаються не тільки "кількість " керівників держави, деяке співзвуччя їх імен, а й основні риси володарів. Так, легенда про Артура та  Велес-Книга згадують про те, що першим двом королям  була притаманна риса: "доброго ставлення зі слов'янами або саксами". Особливо дружить зі слов'янами і саксами "другий король" - Вортігерн, чи то ОлдоРіх. От і  "четверті королі" (Артур та Германаріх) мають дуже схожі долі - не отримавши повних прав на трон, успадковують його насилу!

Чаклун з Киммерії

У легенді Артура у Мерліна існує чотири імені: Мерлін , Мірддін , Борс , Ембреіс . Британські історики досі не розгадали походження цих імен, окрім " Ембреіс " яке вони трактують як " Кіммерієць ". Дніпропетровський же дослідник легко пояснює імена Мерліна. Це натяк про приналежність носія імені до певних фіно - угорських народів Сарматії ( Сарматієй називали землі насамперед України , а ширше - всю Східну Європу)!
Так, "Мерлін " - вказівка ​​на приналежіть до народу " марійців ". " Мірддін " - вказівка ​​на народ " мордвин " . " Марійці ж і Мордва " в " Готської історії " історика Йордану названі як "Меренс " і " Морденс " , -  ці народи підкорив саме Германарих в IV столітті.
Ім’я " Ембреіс " натякає на  " кіммерієць " . Кіммерії ж було дві - так називали Сарматию( Україна) , і область в Британії.

Ім’я " Борс " - вказівка ​​на народ " борусь " (латинською "Борса " це " пруси ").

 Тобто ім'я Мерліна натякає на національність «чаклуна» - він фіно - угр (або прибалт ), людина  з Кіммерії! Та це лише частина таємниць, які ховає легенда про Українського короля Артура! 

Анфіса Букреєва